Анжеліка працювала в маріупольській лікарні №4, в ковідному відділені. 25 лютого 2022 року вона прийшла на роботу і залишилася... до квітня. Щоб було що пити, воду зливали з бойлерів, збирали сніг. У відділені було 62 людини. 

"Ми готували на вулиці під бомбардуваннями. Коли через російські обстріли в лікарні вилетіли вікна, ми розмістили хворих у коридорі. Ліжка від стінки до стінки стрибали. Найбільше ми боялися ворожих літаків. Люди мерзли, вмирали. Ми писали записки, хто саме помер. Завідувач наш поїхав по воду і не повернувся. Загинув. Щодня росіяни руйнували будинки мирних жителів. Багато людей надходило до хірургії. 

Їжі, води не було. Я відкривала фізрозчини, глюкозу. Наливала по 50 грамів. Розчинів було небагато. Ми жили одним днем. Найстрашніше було вночі.

Нас евакуювали 10 квітня. Ми йшли по трупах. Нас посадили на БТР і вивезли", - розповіла жителька Маріуполя Анжеліка.