Я жила в Херсоні. Вийшла на пенсію, але продовжувала працювати бухгалтером. Коли почалася окупація, життя стало дуже важким. Усе навколо змінилося. 

Одного дня до мене на роботу прийшли російські військові. Один із них приставив пістолет до моєї голови й почав питати, де директор. 

Було страшно. Я ніколи не думала, що опинюся в такій ситуації. Вони забрали всі гроші та пішли. Так окупанти вчиняли по всьому місту. 

Щодня над будинком літали ракети. Дві з них впали просто перед моїм вікном. Зрештою я виїхала з Херсона разом із «Червоним Хрестом». Дорога була важкою. В Одесі добрі люди надали квартиру, допомогли влаштуватися.

Зараз я живу тут. Сестра залишилась окупації на лівому березі. Поки мій будинок там цілий. Не знаю, чи повернусь. Життя непросте. Я дуже хочу миру, щоб більше ніхто не проходив через таке.