Тетяна із Забуяння. Вона, на відміну від багатьох односельців, не стала виїжджати на захід, залишилася в селі. Єдине, що її заспокоювало – маленьку онучку, з якою вони удвох перебували у селі під Макаровим, забрали батьки вже під час вторгнення. Жінка згадує, як із односельцями боролися із пожежами після обстрілів. І як прямо під час боротьби з вогнем по мирним людях знову починали бити росіяни артилерійським вогнем.