Зранку почались вибухи, нам дзвонили родичі з Харкова.

Коли недалеко від нас прилетіла ракета, ми зрозуміли, що буде дуже небезпечно, і люди масово почали виїжджати з міста.

Ми виїжджали власним транспортом із друзями декількома машинами. Почалися великі затори на блокпостах, але це вже коли ми під’їжджали до Дніпра. 

Найбільше вразила смерть знайомих, руйнування дуже великі в нашому місті. Ми розуміємо, наскільки буде важко все відновлювати, і це буде дуже довго. Ми взагалі не знаємо, як це буде відбуватися, якщо чесно.

Зараз нічого не можна спрогнозувати. Мені головне, щоб дитина була здорова, була нормальна робота і не було більше ніколи повітряних тривог. Але все це – після закінчення війни. А зараз будувати плани дуже важко.