Моє рідне село розташоване на кордоні з росією. З першого дня війни почалися обстріли. Місяць я з родиною прожила в підвалі, а тим часом у селі руйнували школу, дитячий садок, житлові будинки. Найбільше мене шокував сам факт війни, переживати таке дуже важко.

Коли ми виїжджали, було дуже страшно, бо навколо тривали обстріли. На щастя, ми вціліли та доїхали до Полтави. Зараз живемо тут. Діти та онуки виїхали за кордон. Розлука з ними мені дається дуже важко. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, і ми побачимось.