Я студентка. Війну зустріла у своєму рідному селі. Мене мама розбудила і сказала, що війна. Я була вражена. Тоді всі новини були про війну. Ми хвилювались і думали, що в наше село не зайдуть.  26 лютого до нас заїхали російські військові. Вони грабували людей. То виїжджали, то приїжджали. 30 серпня 2022 року я поїхала до Запоріжжя. 

Мої батьки зараз в окупації. Вони там залишилися доглядати за бабусею. А бабуся не змогла виїхати, тому що їй важко ходити. Вона дуже чекала перемоги, але померла в окупації. 

Коли я їхала в Запоріжжя, то на блокпостах почали говорити: «Слава Україні», і я зрозуміла, що вже не потрібно переживати, що скоро я буду на вільній території. Моя мрія - повернутися до батьків.