Росіяни йшли повз моє село. Почались обстріли та окупація. Так для мене почалась війна. Росіяни ходили по будинках, вулицями їздили на танках. Мені було страшно вийти на вулицю.

У селі не було води та світла. Люди рятувались запасами з городів. 

Мій син служив в АТО, тому я боялась, що до мене прийдуть. Росіяни знущались над такими людьми. Я вирішила виїжджати. Звернулась до волонтерів, які мене евакуювали. Дорогою над нами літали ракети. Росіяни хотіли нас розвернути, але потім пропустили, тому що в машині були діти. Зараз я живу в Кропивницькому. Дуже чекаю на закінчення війни. Дякую нашим ЗСУ.