Наталія не мала ілюзій щодо загрози, адже ще до 24 лютого слідкувала за новинами та бачила, як росіяни готувалися до війни. Біля будинку Наталії почали зупинятися українські військові машини, а також великі гармати. Військові виїжджали в поля, щоб вести бій, але звук вибухів був настільки сильним, що в будинках сипалася штукатурка. Згодом у її районі з’явилася ворожа техніка. Через два дні після початку війни вона побачила, як у її село зайшли російські БМП. Ворожі машини зупинилися біля її будинку. У село зайшли підрозділи росіян, які поводилися жорстко. Вони почали перевіряти будинки, залякувати місцевих.