Я з родиною у перші дні війни опинилася в окупації. Півтора місяці ми прожили у жаху. Росіяни вбивали багато мирних, забирали в полон чоловіків. Вони поводили себе досить жорстоко: грабували оселі місцевих, забороняли виходити на вулицю.
Я виїхала з дитиною до Полтави. Дуже приємно, що нам надали житло безкоштовно, отримуємо гуманітарну допомогу.
У Гусарівці залишився мій дідусь, періодично я до нього їжджу, але повертатись додому не планую, не дивлячись на те, що село вже звільнили ЗСУ.
Я чекаю на завершення війни й настання миру в Україні.
