Війна розлучила Віталія з родиною. Він залишився в окупації, бачив, що коїли нападники, постраждав особисто - росіяни відібрали в нього машину

Ми мешкаємо у місті Снігурівка Миколаївської області. 24 лютого я збирався на роботу, а над нами вже пролітали ракети на Миколаїв.

Вісім місяців я прожив в окупації. Намагався менше виходити на вулицю, щоб не потрапляти росіянам на очі. Їжі не вистачало, ми їздили у Херсон по харчі, бо в нашому місті магазини не працювали.

В останній тиждень окупації до мене росіяни зайшли. У сусідів забрали вугілля та дрова, а в мене - машину. Якось вони приїхали вночі і сусідку забрали. Було чути, як кричали діти.

Дев’ятого листопада росіяни тікали зі Снігурівки, а десятого - вже наші їхали по місту машинами.

Поки тривала окупація, діти з тещею виїжджали на підконтрольну Україні територію. А жінка й досі в Криму. Вона їздила туди працювати, мала приїхати першого березня, але не змогла. Тепер приїхати звідти можна лише через росію, Латвію та Польщу. Ми з нею через месенджери зв’язок тримаємо. Важкувато так жити. Можливо, до кінця літа війна скінчиться. Ми чекаємо на перемогу, щоб уся родина була разом.