Я побачила, як летять літаки на Нову Каховку і зрозуміла, що почалась війна. Це було дуже страшно. Росіяни зайшли в село і почали ходити по хатах. Це мене шокувало найбільше. Я сказав дітям, щоб вони мовчали. Коли прийшли до нас, чоловік їм сказав, що у будинку діти, тоді вони не зайшли. Чоловік їм надав документи, відкрив підвал, вони все перевірили та пішли. Було дуже холодно, газу не було. Я топила пічку - намагалась зігріти дітей. 

Магазини були пусті. Я не могла дітям купити цукерки. Той товар, що привозили, був дуже дорогий.

Ставало дуже скрутно, тож ми з чоловіком вирішили виїжджати. О шостій ранку ми зібрали дітей, сіли в машину та поїхали. Я боялась, щоб в машину не влучив снаряд. Росіяни нас пропустили тільки через те що у мене на руках була малеча. Ми дістались Кривого Рогу.

Зараз я сподіваюсь на мир. Скільки людей загинуло - це просто жах.