Я жила в Гуляйполі. Почались обстріли та не стало воді, світла й газу. Я не знала, де взяти воду та їжу. Чекала затишшя, щоб проскочити за водою. Виживати було важко. Було дуже холодно. Снаряди прилітали в будинки. Мою дитину поранило осколками, собак убило. Після цього ми виїхали. Зібрали трохи речей на перший час, кинули у машину та доїхали до Запоріжжя.

Чоловік поїхав у місто і побачив, що хата розбомблена. Привіз нам кішку, яка була поранена. Її лікували ветеринари, зараз з нею все гаразд. 

Я чекаю миру. У майбутньому хотіла б відновити хату в Гуляйполі. Хочу, щоб у дітей було світле майбутнє.