У перший день війни я побачив, як летять ракети. Василівський район перебував постійно під обстрілами. Коли моє село окупували росіяни, не стало світла, води та газу. 

Одного разу окупанти приходили до мене вночі з допитами та обшуками.

Довго так жити я не зміг, тому вирішив виїхати. Дорогою доводилось декілька діб стояти на блокпостах, але евакуюватися вдалося. Мої батьки залишились в окупації, як і все моє нажите майно. Сподіваюсь, що скоро повернусь додому, бо дуже сумую за рідними і хвилююсь за їхнє життя. Зараз морально мені допомагає триматись надія на краще майбутнє.