У перший день війни я прокинулась від вибухів. Росіяни обстрілювали Миколаїв та околиці. Я не могла повірити в те, що почалась війна. Думала, що все швидко закінчиться. Магазини й аптеки працювали деінде. Світла не було, тож не було і зв’язку. Я не могла додзвонитись рідним та повідомити, що зі мною все добре. Я була при надії, тож треба було виїжджати у більш безпечне місце. З чоловіком виїхала до Кропивницького, де я і народила доньку. Дуже за неї хвилююсь щоночі, коли росіяни пускають по країні дрони. Сподіваюсь, що у майбутньому все буде добре, та донька буде щасливою.