Війна для мене почалася несподівано. Світло і вода зникли майже одразу, газ відключили трохи пізніше. Магазини й аптеки закрилися, і місто немов завмерло. Так почалася окупація. Росіяни відрізали міста від зовнішнього світу. Кожен день був наповнений страхом і невідомістю. Іноді здавалося, що все руйнується не тільки навколо, а й усередині мене. Обстріли ставали дедалі частішими, життя було важким. Я навчилася жити без зв'язку, бо не було виходу. Я виїхала в Запоріжжя. Тоді ще не обстрілювали колони, тож я дісталася спокійно. Зараз чекаю тільки миру і закінчення війни.