Я працював директором Михайлівського медичного центру первинної медичної допомоги. У перший день війни був на роботі. Вдень почув, як над головним корпусом летять ракети. Я не міг в це повірити. Наступного дня в центрі селища стояла російська техніка. 

Росіяни чинили на мене тиск, як на керівника установи, через що мені з дружиною довелося виїхати.

Перша спроба була невдалою: на останньому блокпості нас ледве не розстріляли, але нам довелося повернутися додому. Коли виїжджали вдруге, обрати шлях через Василівку. Там простояли в черзі цілий день, потім вдалося виїхати. Зараз я живу в Запоріжжі. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Я чекаю на визволення Михайлівки та повернення додому.