«Росіянами у Херсоні було організовано щонайменше п'ять катівень»

Обдерті, темні та сирі коридори. Стільці прикручені до підлоги, протигази, тісні камери, а на стінах сліди від крові та гумових кийків. "Крим.Реалії" зібрало свідчення про злочини, які вчиняли російські сили під час окупації Херсона та області. Матеріал Радіо Свобода.

За даними правоохоронців, за час російської окупації, у Херсоні було організовано щонайменше п'ять катівень, у деокупованій частині правобережжя області знайшли ще п'ять таких місць. Скільки катівень створено на лівому березі Дніпра – достеменно не відомо, правозахисники нараховують ще близько десяти.

«Катівні в Херсонській області є майже в усіх великих населених пунктах, або містах. У Новій Каховці та Каховці – це відділки поліції, в Таврійську – це управління Північно-кримського магістрального каналу, Генічеськ – це навчальний заклад №17, а на Арабатській стрілці – стара база відпочинку», – зазначила у коментарі Крим.Реалії аналітикиня Медійної ініціативи за права людини Анастасія Пантелєєва.

Ми познайомилися із двома хлопцями, які пережили тортури – Андрієм Андрющенком та Антоном. Антон попросив не показувати його обличчя та не називати прізвище. Його восьмого травня 2022 року без жодної причини, коли він повертався ввечері додому після підробітку на косовиці трави, затримали російські силовики. В ув’язненні він провів дві доби.

«На зустріч їхала машина з буквою «Z», мене зупинили і запитали: «Куди йдеш?», – я кажу: «З роботи йду, додому», – а він: «Ну, сідайте!». Коли привезли до місця утримання, відразу почався допит. Один із росіян запитав: «Скільки тобі років?», – я відповів, що 33.

Тоді він сказав: «Ну поїхали!», – і мені інтенсивно почали наносити багато ударів. Двоє людей тримали, а третій просто бив по голові гумовим кийком. Прив'язали кайданками руки та ноги і просто нещадно били.

Потім він сказав: «Ось тобі чистий аркуш, залиш тут свій підпис і ми тебе відпустимо», – я сказав, що нічого не підписуватиму. Після цього вони ще сильніше почали бити по голові, по руках, по ногах, по спині та по потилиці», – розповідає Крим.Реалії Антон, який переніс тортури російських окупантів у Херсоні.

Антон, жертва російських тортур у Херсоні розповідає журналісту свою історію

А от привід для затримання Андрія Андрющенка справді був. Він, перебуваючи в окупації, малював українські патріотичні графіті. Вважає, що його здав хтось із знайоми

Російські силовики затримали його 4 серпня 2022 року, у полоні він пробув 47 днів.

«Увірвалися від 12-ти до 16-ти російських силовиків, у повному бойовому спорядженні. Поклали всіх на підлогу, запитали: «Де Андрющенко?», – я назвався. Вони відвели мене одразу в окрему кімнату і почали допитувати та бити. Навіть люди на вулиці чули, як вони моєю головою розбивають меблі», – розповів Крим.Реалії Андрій Андрющенко, жертва російських тортур у Херсоні.

Андрій Андрющенко, жертва російських тортур у Херсоні

Обидва хлопці потрапили в одну з найбільших катівень у Херсонській області – її російські силовики організували в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ).

«Фактично, щоб сюди потрапити, людині не треба було щось надзвичайне чи незаконне зробити, достатньо було щоб в її телефоні знайшли зображення з українським прапором, або якусь переписку, де було б щось проукраїнське», – зазначив у розмові з Крим.Реалії Андрій Кований, в.о. начальника відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Херсонській області.

Андрій Кований, в.о. начальника відділу комунікацій ГУ Нацполіції у Херсонській області

За даними правоохоронців, контроль над катівнями в основному здійснювали співробітники Росгвардії, ФСБ, а також колаборанти, підпорядковані російським спецслужбам.

«Військово-політичне керівництво РФ створило аналог ФСБ, яке назвали ГСБ: «Государственная служба безопасности Херсонской области». Її очолив колишній керівник СБУ, за часів Януковича. Нами, під нашим процесуальним керівництвом Службою безпеки України, оголошено підозру дев’ятьом учасникам незаконного збройного формування», – зазначив у коментарі Крим.Реалії Андрій Коваленко, начальник відділу протидії злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури.

Андрій Коваленко, начальник відділу протидії злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури

«Через годину відкрилися двері камери і сказали: «Все, йдемо дзвонити Зеленському», - Андрій Андрющенко.

Йдеться про Олександра Якименка. Саме на його ім'я і зареєстрована організація ГСБ.

До 2012 року майже рік він очолював СБУ у Донецьку, після того його призначили заступником СБУ у Києві, а з 2013-го до 2014-го року він очолював Службу безпеки України, хоч він і був громадянином Росії. Будучи на цій посаді, він намагався силами СБУ придушити протести Революції гідності.

Сліди від гумових кийків в одній із кімнат Херсонського ІТТ

Били затриманих у спеціально відведеному для таких дій кабінеті. Правоохоронці та потерпілі кажуть, що кати діяли, як за методичкою, були спеціально навченими – тортур завдавали, поступово збільшуючи поріг болю.

Тут і зараз видно сліди злочинів. Але впізнати своїх мучителів постраждалим буде дуже складно. За їхніми словами, під час допитів їм або одягали мішки на голову, або ж силовики були в масках.

«Після поліграфа, мене відвели в камеру і сказали, що після опрацювання даних, скажуть відпустять мене додому чи ні. Через годину відкрилися двері камери і сказали: «Все, йдемо дзвонити Зеленському». «Дзвінок Зеленському» – це такий тип тортур, коли польовий телефон, перероблений для генерації струму, приєднують контактами до геніталій, чи інших чутливих місць і вибивають свідчення», – розповів Андрій Андрющенко.

Головний вхід Херсонського ІТТ

До Антона катування струмом не застосовували, лише побиття. Його змушували зізнатися, що він снайпер, хоча це не правда. Внаслідок побоїв, у Антона був струс мозку, зламаний ніс, зламано п'ять ребер, одне з яких пошкодило легеню, через що стався пневмоторакс.

«Голова була, як повітряна куля. Коли на один бік перехилявся, то таке враження було, що вся рідина в голові і шкіра перехилялася не синхронно з тілом. Тобто ось цю рідину між черепом та шкірою, вони її немов розрідили», – розповів жертва російських тортур у Херсоні Антон.

В ІТТ у Херсоні, крім фізичного насильства, застосовували і моральний тиск. Як один із інструментів – це вивчення на зубок гімну РФ.

Люди писали його власноруч на шматочках паперу, повний текст, а наприкінці гасла: «Слава Росії! Слава Путіну! Слава Шойгу!».

Один з папірців із текстом гімну РФ, знайдений в ІТТ

«З листочка можна було читати лише перші два дні. Якщо ж в камері хтось не співав гімн чітко, то могли зупинити групове виконання і дати завдання кожному індивідуально співати, з будь-якого рандомного місця. Якщо людина збивалася, то одразу слідувало побиття, а потім ще й всій камері не давали спати», – розповідає Андрій Андрющенко.

За словами свідків, частину ув'язнених з ІТТ періодично виводили та відправляли до Херсонського СІЗО.

Але, що саме відбувалося вже в цьому місці – дізнатися дуже важко, більшість доказів було знищено.

Обгоріла частина приміщення відділу охорони Херсонського СІЗО

«При відступі, вони зробили підпал відділу охорони, і тут все згоріло. Їх ціллю було знищити всі докази. Пізніше, ув'язнені нам казали, що підйом був о 6-й ранку, їх регулярно били, щодня вмикали гімн Росії, але їсти давали за графіком», – прокоментував Крим.Реалії Станіслав Новицький, в.о. начальника Херсонського СІЗО.

Станіслав Новицький, в.о. начальника Херсонського СІЗО

Крім того, відступаючи з Херсона, російські військові випустили частину ув'язнених на волю. Про це розповіли підсудні, які дочекалися українську владу і не втекли.

«11-го листопада ми прибули на місце служби. 11 осіб залишилося на нас чекати. До окупації тут було 263 особи, після деокупації, судячи з російських списків, то тут вже було 400 осіб. Сюди звозили ув’язнених з різних місць», – зазначив Станіслав Новицький.

Руйнування після російського обстрілу на території Херсонського СІЗО

Ще одне місце незаконного ув'язнення російськими силовиками – Херсонське управління поліції. Катівню та камери для утримання організували в підвалі головного приміщення.

Поліцейські кажуть, що до окупації його взагалі не використовували і він був законсервованим. За залишеними слідами, можна зробити висновок, що тут утримували членів муніципальної варти, співробітників поліції та військовослужбовців. У більшості камер відсутня каналізація.

Коридор та двері камер в підвалі Херсонського управління поліції

Скільки пройшло через ці застінки людей, за час окупації – достеменно не відомо. Але можна уявити масовість цих злочинів, якщо лише з ІТТ правоохоронці вже зафіксували близько 300 заяв від постраждалих.

«Точну цифру на цей час неможливо назвати. Через окупацію, для правоохоронних органів Херсонської області, ці злочини здебільшого залишались латентного характеру.

На сьогоднішній день вже зареєстровано більше ніж 1200 фактів викрадення російськими військовими цивільного населення. Лише понад 600 повернуто.

Фактично й до сьогодні майже половина людей залишається у російському полоні, або їх доля невідома», – прокоментував Андрій Коваленко, начальник відділу протидії злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури.

Книги про Холодний Яр знайдені в підвалі Херсонського управління поліції

Також поліцейські та правозахисники фіксують факти смерті людей, які не пережили тортур.

На декупованих територіях вже проводяться ексгумації та експертизи. Щодо непідконтрольних поки українській владі територій, то поки там збирають дані, опираючись на покази свідків.

«Нам відомо небагато, тому що ви знаєте, що й досі тривають процеси ексгумації, й досі знаходять тіла жертв російської агресії.

І зрозуміло, що слідство буде розбиратись ще певний час у з'ясуванні причин смерті знайдених тіл. Але з того, що відомо, то по Херсону ми знаємо про три випадки і по області ще шість людей, які не пережили тортур», – зазначила Анастасія Пантелєєва, аналітикиня Медійної ініціативи з прав людини.

Одна з підвальних камер в Херсонському управлінні поліції

Правозахисники заявляють про очевидну системність в організації тортур російськими силовиками. Їхні дії порушують Міжнародне гуманітарне право та Женевські конвенції. Це дає право говорити про «Злочини проти людяності» та залучення до розслідування прокурора Міжнародного кримінального суду.

Після того, як Росію виключили із Ради Європи, вона автоматично перестала бути членом Європейської конвенції з прав людини.

І тепер подати заяву до ЄСПЛ і претендувати на компенсацію можуть лише постраждалі, стосовно яких вчинялися злочини до 16 вересня 2022 року.

Тому, через недосконалість існуючих правозахисних механізмів і масштабів правопорушень, експерти сподіваються на створення нових трибуналів, які сприятимуть відновленню справедливості.

Протигаз знайдений в підвалі Херсонського управління поліції

«Протягом останніх двох місяців, на міжнародному рівні, активно обговорюють розширення юрисдикцій та потенціального механізму, який би розглядав не тільки злочин агресії, а й воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду. Тому, на майбутнє, я думаю, що саме ось такий, новостворений механізм буде мати більше шансів, більше перспектив притягнути винних осіб до відповідальності», – прокоментувала Аліна Павлюк, адвокатка Української консультативної групи.

Аліна Павлюк, адвокатка Української консультативної групи

А щодо національних процесів – то Херсонська прокуратура незаконні затримання та подальші тортури кваліфікує за 438 статтею Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни. Покарання передбачає довічне ув'язнення.

Також правоохоронні органи продовжують збирати свідчення постраждалих, встановлюють особи та розшукують причетних. Для цього створили телеграм-канал із фотографіями підозрюваних.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.