Після початку війни я постійно спостерігала, як колони російської техніки їздили на Миколаїв, пересікаючи мою вулицю. Горохівка перебувала в окупації пів року. Моя мама не змогла пережити ці страшні події і померла. Потім не стало і батька. Такою ціною моїй родині дався стрес через війну.
Поки росіяни були в селі, було дуже страшно. Вони ходили по домівках і обкрадали людей.
У сусідів моєї мами були вулики блакитно-жовтого кольору. Росіяни через це причепились до сусіда та залякували його. Жахливо, що таке відбувалось.
Я нікуди не виїжджала. Зараз моє село визволене, чому я дуже рада. Тож єдине бажання зараз – це мир в Україні.
