Привіт, мене звати Микита. Мені 15 років. Я з Донецької області села Галицинівка. Моє село невелике, але в ньому все є. У нас дуже гарна школа, яку нещодавно відремонтували, є освітлення на вулицях, є стадіон де можна пограти в футбол. Зараз я мешкаю в смт. Нова Прага Кіровоградської області. Воно мені подобається тим, що тут безпечно та багато добрих і щирих людей. В мене з'явилися нові друзі але в різних областях. Війна дуже сильно змінила життя батьків та моє, родина розділена, я дуже хочу, щоб ми були разом.

Найбільше я сумую за дідусем, якого не бачив з початку війни, бо він знаходиться в іншій країні.

В першу чергу, я вдячний нашим військовим за наше мирне життя, за те що вони боронять нашу країну. Вдячний нашому президенту Володимиру Олександровича за те, що в такий час не залишив нашу країну. Вдячний Ахметову Рінату Леонідовичу за його допомогу дітям та хворим.

Найбільше я мрію, щоб закінчилася війна, бо про це мріє кожна дитина. А так мрію про телефон бо зараз це потрібно для навчання.