Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
переглядів: 51
Людмила Кузьмінова
photo0
photo1
photo2
photo3
photo4
photo5
Бердянське
Бердянське
«Народилася у війну, а тепер довелося стати бабусею війни»

Це наш єдиний будинок. Тут був пустир. Я насадила сад… Я говорила: «Якщо є рай на землі, то ось це тут!»
І війна звалилася на нашу голову, як грім серед ясного неба.

Зняли будиночок у свахи в Маріуполі. Там по квартирах поки поневірялися, половину добра порозгублювали. Загалом, я зрозуміла, що все це так не важливо для людини, для життя! Цей мотлох весь! Важливі будинок, сім'я та здоров'я.

Такий був гарний сад із яблунь, груш, абрикосів, персиків, всього-всього насадили. Тюльпанів дуже багато, інших квітів. Улітку в нас тут була краса.

Народилася у війну, а тепер довелося стати бабусею війни

Приїхали загони ЗСУ. З ними ми дружили. Були з Миколаївської області, з Полтави. Хлопці добрі, як сини. Ми з ними питання політики намагалися не порушувати. І ми добре розуміли один одного!

Але не можна було ризикувати – і ми поїхали. Зняли будиночок у свахи в Маріуполі. Там по квартирах поки поневірялися, половину добра порозгублювали. Загалом, я зрозуміла, що все це так не важливо для людини, для життя! Цей мотлох весь! Важливі будинок, сім'я та здоров'я.

Почало гіршати здоров'я. Сталася біда. У чоловіка напад був. У Маріуполі [трапився], прямо на вулиці, десь у 16-17 році інфаркт з інсультом разом. А через місяць дозволили робити ще операцію на аденому. Загалом, усе обійшлося. Спочатку розмовляв погано, а пам'ять збереглася.

Народилася у війну, а тепер довелося стати бабусею війни

Усім-Усім щиро дякуємо, Фонду Ріната Ахметова! Добре допомагали. Чітко, організовано працювала ця допомога. Не було потрібно ніяких документів, крім паспорта та коду. Швидко виходила видача продуктів. І продукти добрі. Я не знаю, як би ми обійшлися без допомоги Фонду. Щиро-щиро дякуємо всім-всім, хто був причетний до цієї допомоги.

Мріємо про мир будь-якими шляхами, швидше б. Тому що, я не знаю, у мене терміну [життя] великого немає, а хотілося б…

Народилася у війну, вижила, знову випало на старості років ось так, майже перед смертю знову виявитися вже бабусею війни!

Народилася у війну, а тепер довелося стати бабусею війни

Уже й надії немає, але хочеться, все одно хочеться миру. Іде, життя йде, а мир не приходить ніяк. Такий довгоочікуваний, вистражданий...

slide1
slide2
slide3
slide4
slide5
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій