Пелихівський Олег, 11 клас, КЗ "Чуднівський ліцей" Чуднівської міської ради Житомирської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Мастюк Таміла Петрівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

24 лютого 2022 весь світ сколихнувся від новини про повномасштабне вторгнення в Україну, але збройна агресія російських військ проти України на Донбасі була ще з 2014 року. Для мене, як для школяра української школи, на іншому кінці країни, ця новина не стала переломною. Пам'ятаю, як я, в звичайний сонячний день, літом, листав “стрічку” ще не забороненого - “ВКонтакті”, та побачив фотографію білочки з текстом: “Боже! Збережи Україну від війни”. Я посміявся з цієї фотографії, але мої брати не оцінили жарт.

Я підійшов до матері, та спитав що за війна в Україні, Я ще тоді був малим та дурним, ще не був патріотом своєї неньки. А вже через 8 років, я з всією сім'єю та песиком, злякані, ховалися в підвалі від повітряних тривог.

Навіть тоді я не усвідомлював всього жаху цієї ситуації. Регулярні повітряні тривоги збивали від навчального процесу, діти, разом з батьками, переглядали новини, дорослі - не могли найти собі місця, у всіх серденько вистрибувало із грудей. А через тиждень була повітряна атака на наші військові склади. Після цього я повністю відмовився від російського розважального контенту та російської політики.

Зараз я учасник молодіжної ради Чудновської громади, Житомирської області, беру активну участь в благодійних заходах на підтримку ЗСУ. 

Мрію стати українським політиком та від'єднати українську культуру та народ від російського впливу та змінити Україну на краще. Слава Україні! Героям Слава!