Історії, які ви нам довірили
Безпосередньо бойових дій мені, слава Богу, бачити не доводилося, тому що ми як раз виїхали в Слов’янськ. Але дитина після всього почала заїкатися. Ми довго проходили реабілітаційні курси лікування, зараз з ним все добре.
На час переїзду дитина повинна була йти до першого класу. Ми взяли портфель, нову шкільну форму, немовля на руки і втрьох вирушили до Слов’янська. Там були до 2018 року.
Наш будинок частково постраждав, ми вже все відновили, все добре. Можливість вільно пересуватися була обмежена, тому що сьогодні ти не знав, що буде завтра. Зміни торкнулися й нашого фінансового стану. Коли ми тікали, втратили роботу.
Мрію про мир для наших дітей. Нехай для нас цього не сталося, але наші діти мають жити в мирній країні.
Частково було переглянуто й моє ставлення до життя. Мене врятувало розуміння: якщо ти нічого не можеш змінити, потрібно змінити ставлення до цього. Не заганятися в кут, а щосили шукати вихід. Без цього люди б просто не вижили. І це спрацювало.
Ми дуже вдячні Рінату Ахметову, який виділяв нам допомогу. Це було дуже актуально.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
