Привіт, мене звати Даніїл. Мені 10 років. У мене є братик Владик, якому два роки. Ми народилися і до війни жили у місті Суми. Це дуже красиве, з казковою природою, історичне місто. Зараз ми разом з мамою переїхали до бабусі в село Байрак. Мені тут подобається, але дуже хочеться повернутися до рідного дому. В селі майже немає діток, тому і друзів тут у нас теж немає.

Ранок 24 лютого змінив все наше життя. Прокинувшись зранку по стурбованому обличчю батьків, я зрозумів, що щось сталося. Через кілька годин вулицями рідного міста проїхали танки, чулися вибухи, стрілянина. Наступні дні були тривожними і небезпечними. Під звуки сирен ми спішили в укриття, де збиралося багато людей різного віку.

Дорослі сиділи мовчазні, а маленькі діти плакали, особливо, коли вимикали світло. З кожним днем ставало все тривожніше. Коли деякі шляхи розблокували, ми поїхали в село. Знайома дорога невпізнанно змінилася. Багато блокпостів, перевірка документів і хвилювання дорослих, а на узбіччях розбиті ворожі танки. З труднощами добралися в село, та війна наздогнала нас і там. Того ж дня селом пройшли танки і БТРи. Прогриміло декілька пострілів, повалив густий дим. А через короткий проміжок часу з великим гулом, дуже низько над будинками пролетіли літаки. Було страшно.

Ми залишилися в селі, а тато в місті. Він працює на хімічному заводі. Найбільше я сумую за татом і своїми друзями. Декілька разів ми їздили до дому, але із-за постійних тривог, відсутності сховищ, відключення світла і холоду ми не можемо повернутися. Мій маленький братик дуже боїться темноти і гучних звуків. Він прикриває обличчя ручками і плаче.

Я дуже вдячний нашим ЗСУ, які маючи велику мужність і сміливість, ціною власного життя і здоров’я боронять мир, щоб у нас дітей було щасливе дитинсто у вільній і незалежній країні. Вдячний волонтерам, кожному, хто допомагає в такий нелегкий час. Я сподіваюся, що в нашу країні повернеться мир, тихе і спокійне життя.

Я мрію про ноутбук. Він мені необхідний для навчання, яке проходить дистанційно. В майбутньому мрію стати програмістом. А мій братик Владик, про машинку, яку намагається дістати з екрана телевізора, коли дивиться мультик.