Валентина Володимирівна згадує про щасливе та спокійне мирне життя. У неї була велика сім'я, але війна розлучила з дітьми. Вони змушені були покинути рідну домівку. Жінці довелося ховатися в підвалах під час обстрілів. Вона мріє про те, щоб діти були поруч.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: