Новик Денис

9 клас, Опорний комунальний заклад загальної середньої освіти «Орієнтир» Петро-Михайлівської сільської ради

Вчителька, що надихнула на написання – Новик Ольга Леонідівна

Війна. Моя історія

Коли для мене почалася війна? Мабуть в той момент, як я прокинувся від гучного вибуху, під час якого задрижали вікна у моїй кімнаті. Я лежав і не розумів, що відбувається. Мені було дуже страшно. Згодом я почув, що батьки вже також прокинулися і прийшов до них. І тоді я дізнався, що це – війна.

Про війну я знав тільки з книжок та з кінофільмів. Я не міг повірити, що це відбувається з нами в нашій чудовій, рідній країні. Адже на подвір’ї ХХІ століття і здавалося б, що світ повинен жити в мирі та злагоді.

У мене було щасливе дитинство, любляча сім’я, друзі. Я навчався у школі, відвідував різні гуртки, переді мною були тисячі доріг, але все це перекреслила війна.

Пізніше ми взяли своїх хатніх тваринок і поїхали до бабусі. З часом прийшло розуміння, що повернутися додому ми не можемо, але потрібно жити далі, вчитися. Моя рідна школа у місті Бердянську не працювала, тому я пішов у іншу школу. Було дуже важко, я сумував за своїми вчителями. Потім потроху втягнувся у навчання, звик до нової школи.

Осінню почали сильно бомбити місто Запоріжжя і я знову пригадав той страшний ранок, який так хотілося забути. Майже кожної ночі було чутно вибухи.

Ми думали, що скоро повернемося додому, але нам довелося їхати далі, де більш тихіше.

Зараз ми живемо у гарному місті Чернігів. Тут добре, але це не рідний дім. Нам усім важко, бо сумуємо за рідною домівкою і я повинен бути сильним, добре навчатися та не створювати додаткових проблем своїм рідним.

Майже кожного дня я згадую своє рідне місто Бердянськ, яке розташоване біля чудового, лагідного та теплого Азовського моря. Я вірю, що скоро ми повернемося додому, зустрінемо всіх своїх друзів та знайомих.