Я жила біля кордону. З початком війни почали прилітати ракети та снаряди. Ми з чоловіком чекали, що все скінчиться. Не було води та світла. Ліки та продукти привозили волонтери, видавали гуманітарну допомогу. Коли прилетіло на сусідню вулицю, я виїхала. Чоловік ще рік залишався вдома. Потім прилетіло біля двору, у будинку вибило вікна. Після цього чоловік вирішив виїхати. 

Зараз ми також живемо під обстрілами, але подалі від кордону. Кожного дня я чекаю закінчення війни. Хотілося б дожити до перемоги.