Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Надія Павлівна

«Ховатися бігли з останнього поверху на перший»

переглядів: 545

Надія Павлівна згадує, як ховалася від обстрілів і вдома в Торецьку, і у брата в Новгородському. Шкода, що від своєї пам'яті їй нікуди не сховатися.

Коли війна почалася, я була у брата в Новгородському [Нью-Йорк], а над Торецьком літав літак. Як тут було моторошно, не дай Бог! Міськвиконком згорів, люди гинули... Я через тиждень приїхала додому, а у мене в квартирі вікна вибиті, страшна справа. Я живу на останньому поверсі. Так ми під час обстрілів всі на перший бігли і там ховалися. Таке було! А коли у брата була, ми в підвалі з ним сиділи і годину, і дві бувало. Їх теж бомбили. Ой, не дай Бог. Чи припиниться це коли-небудь? І як таке забудеш?

Раніше нас гуманітарна допомога сильно виручала. Брат в Новгородському отримував, а я в Торецьку. Нам продукти привозили від Фонду Ріната Ахметова. Допомагав нам Рінат Леонідович, ми йому вдячні будемо завжди.

Ховатися бігли з останнього поверху на перший

Так хочеться в Донецьк з'їздити, як раніше. Там так добре кругом було! Троянди, краса була. Так хочеться знову повернути мир і всю цю красу, яка була навколо.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Новгородське (нині Нью-Йорк) 2014 Текст Історії мирних жінки пенсіонери переїзд зруйновано або пошкоджено житло обстріли безпека та життєзабезпечення літні люди (60+)
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій