«Ховались, а потім зрозуміли, що хоч ховайся, хоч не ховайся, а погребів таких немає»

В мирний час, Олександра Сергіївна зі своїми рідними, займалася вирощуванням сільськогосподарських культур, торгувала на ринку та поповнювала свій сімейний бюджет. Згодом війна ввірвалася в їх життя і позбавила такої можливості. Мізерна пенсія та вижити дуже складно, роботи немає, а діти роз’їхалися в пошуках кращого життя. Жінка мріє про мир та возз’єднання зі своїми дітьми. "Хотілось, щоб була робота, щоб процвітало тут все", – говорить Олександра Сергіївна.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/