У майстерні сімнадцятирічної Ольги Петрук найчастіше просять «набити» патріотичні татуювання. Хтось хоче пса Патрона на всі груди, інший — рядки пісні «Ой, у лузі червона калина» на руці. Військові набивають шеврони чи назви підрозділів. А найнеочікуванішим для дівчини стало прохання клієнта набити на пальцях її ім’я.

Ольга живе в Запоріжжі, де обстріли — буденність. Вона поєднує навчання та роботу майстрині тату, і саме ця справа допомагає їй тримати рівновагу. Татуювання для неї — не просто заробіток, а спосіб знаходити внутрішній спокій у хаосі війни. «Це медитативний процес», — каже дівчина. Ольга мріє про Київ, де хоче навчатися й жити.

Свою історію вона розповіла під час участі у програмі «Мирний відпочинок дітям України» на Закарпатті, організованої Фондом Ріната Ахметова.