У мого сина, 10-річного Діми, церебральний параліч. Він не ходить, не розмовляє і не може самостійно поїсти. Востаннє ми потрапили до реанімації, бо судома не йшла навіть після уколів протисудомних.
Із хворобою старшого сина ми змирилися. Але справжнім ударом для нас став діагноз молодшого – епілептичний синдром. Ніколи не думала, що в мене після народження першої такої важкої дитини будуть проблеми з іншими дітьми.
Напади в дітей загострилися через постійні обстріли. У нас, у Талаківці, немає жодного цілого будинку. Намагалися виїхати, але довелося повернутися – старшому синові не підійшов клімат, він почав задихатися.
З доходів у нашій родині тільки соціальні виплати, і майже всі вони йдуть на ліки. Продали вже все, навіть господарство.
.png "Імена")
