Наталія пригадує як в перші дні повномасштабного вторгнення в рідному селі розпочався справжній хаос. Росіяни на танках та КамАЗах розʼїзджали по вулицях та погрожували зброєю. Автомат могли наставити й на дитину. До сусідів навідувалися з перевірками через проукраїнську позицію. Перші 18 днів війни Наталія, як і всі мешканці села, була без електроенергії, води та тепла. Через погрози окупаційної влади, жінка вимушена була віддати свого сина до російської школи. Проте, не витримала цього. Залишивши все своє майно, Наталія разом з сином виїхали з-під окупації.