Перший день війни був страшним. Повз мій будинок їхала військова техніка, я все бачила на власні очі. Через тиждень після цього вже почалася стрілянина.

Я поховала батьків, які хворіли. Виїхала з окупації через Європу. Найбільше мене шокувало те, що все життя залишилося вдома, а я зараз у Києві. Дім і всі рідні — там.

Зараз поряд зі мною мої рідні. Психологічні труднощі, звісно, є. Буває по-різному, залежно від ситуації.

Своє майбутнє я бачу з перемогою і з поверненням додому.