Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Наталія Карачевцева

"Потім я бачу спалах, а далі – повний морок"

переглядів: 41

46-річна Наталія Карачевцева загинула в Маріуполі проти ночі 11 березня 2022 року внаслідок авіаудару по її будинку. Поряд загинули її донька Софія і подруга Наталія Оселедько.

Потім я бачу спалах, а далі – повний морок

24 лютого 2022 року Наталія Карачевцева була за кордоном. Одразу після початку повномасштабної війни поїхала до Маріуполя, адже її 12-річна донька жила там у подруги Наталії та її сина Дмитра.

Далі обидві родини переховувалися у приватному будинку у центрі міста, неподалік театру. Під час облоги Маріуполя разом із сином подруги Дмитром Наталія ходила по продукти, розводила багаття для приготування їжі.

«Наталія Карачевцева була моєю найнадійнішою людиною під час облоги», – сказав Дмитро Оселедько.

У ніч із 10 на 11 березня 2022 року район, де мешкали родини, російська армія знищувала килимовим бомбардуванням.

«Коли у ніч на 11 березня авіабомба впала на сусідній будинок, ми були у ванній. Потім я бачу спалах, а далі – повний морок. Контузія... Моя мама обличчям у підлогу втиснулася, матір Соні, Наталія Карачевцева, також одразу загинула. Соня і я були поранені. Вона кричала: «Діма, допоможи!». На нас упав будинок», – пригадав ту ніч Дмитро Оселедько.

«Наталія загинула миттєво. Частину її тіла знайшли сусіди й поховали поблизу школи №7. 10 червня її розкопали, потім поховали на Старокримському кладовищі. Донька Наталі, Соня, померла в лікарні. Поранення були несумісні з життям», – розповів Валентин Оселедько, батько Дмитра.

Наталія Карачевцева народилася й виросла у Маріуполі. Працювала головною бухгалтеркою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі Маріуполя. Згодом поїхала на заробітки за кордон.

«У неї була велика сила волі. Колись Наталія зайнялася своєю фігурою і стала дуже стрункою. Я такою її і пам'ятаю – стрункою, а ще – швидкою. Наталія мала гарне почуття гумору. Була професіоналкою. Добре керувала своїм відділом», – розповіла колишня колега загиблої Тетяна Левицька.

У Наталії залишилися старша донька, матір і колишній чоловік.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти зруйновано або пошкоджено житло поранені психологічні травми обстріли втрата близьких діти перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій