Лера Мисаківна бігла зі своєю родиною з Баку, рятуючись від війни. Вона добре жила у мирний час, із чоловіком виховувала дітей. Чоловік помер, і жінка залишилася з дітьми та онуками.
Вона згадує, як на її Батьківщині вбили батьків у власному домі. Ця трагедія назавжди залишилася у її пам'яті. Але їй довелося ще раз зіштовхнутися із війною – вже на сході України. Вона ховалась у підвалах під час обстріліы. Жінка мріє про мирне життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.