Світлана сама виховує неповнолітню онуку. Коли почалася війна, найбільше переживала за неї – життя в холодних підвалах під обстрілами – не такої долі вона бажала своїй Даринці, тому за першої нагоди вивезла онучку за кордон – в Молдову. Та як би спокійно не було, обидві тужили за батьківщиною, тому згодом вирішили повернутися в Краматорськ. Не пройшло і два місяці, як ракета поцілила в сусідній будинок. Страх за життя дитини знову спонукав до переїзду. Зараз Світлана з онукою мешкають в модульному містечку в Броварах, мріють про спокій та змогу зрештою повернутися додому.