Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Світлана Дишкант

"Поряд було неопізнане тіло, що належало моїй мамі"

переглядів: 9

60-річна Світлана Дишкант загинула під час евакуації з Ірпеня Київської області 6 березня 2022-го. Вона з родиною і сусідами рухалися колоною автомобілів. У мікрорайоні Стоянка російські військові почали їх обстрілювати. Перші пʼять авто потрапили під сильний обстріл. Унаслідок кульового поранення в шию Світлана за кілька секунд стекла кровʼю.

Поряд було неопізнане тіло, що належало моїй мамі

«Ми з чоловіком хотіли як краще, забрали мою та його маму з Києва до нас, думали, що в Ірпені буде безпечніше. У березні вже не було ані світла, ані газу, жодних умов… Від обстрілів ховалися на паркінгу нашого ЖК, потім вирішили їхати до родичів на Житомирщину. В авто зібралось восьмеро людей, зокрема – чоловік за кермом, я біля нього та мама позаду мене… Після обстрілу я ще пробувала їй допомогти, дала свій шарфик, але окупанти нас вивели з авто. Мама впала на землю. Забрати її тіло не дали, а нас відпустили», – розповіла донька Людмила.

У сусідньому автомобілі тієї ж колони загинула сваха Світлани, Ольга Чайка, а рідний брат зятя отримав поранення.

Тіла Світлани й Ольги родичі не могли знайти, бо Ірпінь був під російською окупацією. Після того, як наприкінці березня 2022-го місто звільнили Збройні Сили України, тіла передали в морг.

«Ми шукали їх по моргах, ще сподівались, що чоловікова мама жива. Вона мала при собі паспорт – так знайшли її, а поряд було неопізнане тіло, що належало моїй мамі. Це було через місяць, 11 квітня 2022-го», – додала Людмила.

Світлана Дишкант народилась у Житомирській області. Жила в Києві. Багато років працювала продавчинею. Деякий час була кухаркою, працювала в дитячому садку. У вільний час любила готувати, висаджувати і доглядати квіти, поратися на городі, також навідувалась до брата. Останній період життя офіційно не працювала, адже мала інвалідність другої групи, проте на місці всидіти не могла, пригадує дочка.

«Життя у мами було непростим. Коли я була малою, 15-річний брат потонув на Житомирщині. Вона це дуже важко переживала, перенесла кілька інсультів. Попри все, залишалась доброю, активною, постійно шукала підробітки, намагалась допомагати іншим. Любила волонтерити, роздавала продуктові набори потребуючим», – розповіла Людмила.

Світлану Дишкант поховали на Житомирщині поряд із чоловіком і свахою. У неї залишилися донька, зять і брат з родиною.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Ірпінь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення непродовольчі товари перший день війни Соцмережі окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій