Олена дуже сумує за життям, яке було до війни, коли була можливість працювати і розвивати дітей. Зараз для її дітей немає ніяких розваг, гуртків. Навіть школу недалеко від їхнього будинку закрили і тепер їм доводиться добиратися в школу в центрі міста, це більше 5-ти кілометрів.