Мені 39 років. Живу з чоловіком і дітьми в селі Павлово-Мар’янівка Баштанського району Миколаївської області. 

24 лютого, близько п’ятої ранку, ми почули вибухи. У нас не було світла, газу, води. Коли нас обстрілювали, ми дуже хвилювалися за дітей. 

Найняли автомобіль і виїхали у Кривий Ріг. Коли повернулися, побачили, що половина будинку розбита, вода тече по даху.

Хочеться, щоб якнайшвидше закінчилася війна. Надіємося на краще.