Мені 45 років. 25 із них прожив у Харкові з дружиною, донькою і сином. Перший день війни запам’ятався постійною канонадою та нальотами. Сім’я була вдома, а я – у відрядженні в Краматорську. 

Уночі першого березня російський літак завдав удару майже по центру Харкова. Було влучання в гуртожиток, в якому жила моя родина. Бомба влучила в кімнату, де ночували дружина й син. Через п’ять хвилин відбувся повторний удар. Унаслідок цього обстрілу сто двадцять родин втратили житло. Загинули восьмеро людей, серед яких – двоє дітей. 

Свою родину я шукав дев’ять місяців. 14 березня почалися розбори завалів, а 26 березня закінчилися. Знайшли рештки вісьмох людей. Через декілька місяців експертиз та пошуків за генетичними зразками впізнали мою дружину, сина і сусіда, що жив поверхом вище. Від мого сина нічого не залишилося, щоб можна було поховати. 

17 січня я отримав свідоцтво про загибель і те, що залишилося від найближчих мені людей. Усе це помістилося у дві долоні. 17 квітня синові виповнилося б 14 років. 

Я приїхав на місце трагедії через чотири місяці. Виліз на руїни. Усе, що знайшов від квартири – це клаптик шпалер та плитки зі стіни. Простирадло з синового ліжка повисло на стіні. Залишилися альбоми, в яких навіть не було світлини сина. Потім рідні надіслали ті, що були у них. Я просто задихався на тих руїнах.

У мене залишилася доросла донька та двоє онуків. Вони мешкають на Буковині, а я зараз по роботі – на Хмельниччині. Якби не підтримка рідних та друзів, не знаю, щоб зі мною було. Розумію, що потрібно жити далі заради доньки й онуків.

Знищено Маріуполь, маленьке містечко Волноваху, Мар’їнку, Авдіївку, Бахмут. Я був у цих містах ще до війни, навіть до того, як у переїхав у Харків. Знищують дуже теплий і райдужний Херсон, а також Миколаїв, Суми, Охтирку. Коли по містах летять ракети з намірами знищити якомога більше мирних людей – це поза межами людяності. Росіяни вбили тварин у Фельдман Екопарку. Це не вкладається в голові. 

Я був свідком допиту одного окупанта. Коли його спитали про мету нападу на Україну, він сказав: «Ви не повинні жити так багато». Усі росіяни, причетні до цієї війни, мають бути покарані.