Разом зі знайомою Катерина переховувалася у бомбосховищі неподалік драмтеатру. Вже на початку березня там було дуже багато людей.

"Багато було старих, з дітьми. Люди не мали їжі, ліків. Ми собі готували на багатті. Підходив дідусь, просив гарячої води. Для маленького онука, який захворів. Вода. Велике скупчення людей. Багато прильотів на криницю, яка була неподалік "Азовсталі". Одного разу ми туди не пішли. Стався обстріл. Людей поранило, були загиблі. Похід за водою – це подвиг. Чи повернешся додому?", - згадує жителька Маріуполя Катерина. 

Жінка виїхала з міста 16 березня. Саме в цей день російські військові скинули дві авіабомби на драмтеатр. "Я знала, скільки людей там було. І коли я побачила ці кадри, була дуже шокована. Там було дуже багато і дітей, і людей похилого віку", - говорить Катерина.