На початку повномасштабної війни Христина почула перші вибухи в місті. Це викликало у неї сильний страх і паніку. Перші два тижні після початку війни були особливо важкими, адже вона очікувала на можливе вторгнення ворожих танків та бомбардування, подібне до того, що було під час Другої світової війни. Вона розмірковувала про можливість виїзду в іншу країну, проте вирішила залишитися. Христина вірить у мир і сподівається, що скоро настане перемога України.