Йдуть танки по селищу. Ми злякалися, звичайно. Що робити? Думаю, ну все, війна, напевно, буде.
І буквально через кілька днів ввечері я вийшла в коридор курчат укрити і почула страшний вибух. Було десь годин 11 або 12 ночі. У мене похолоділо все, стало серце як божевільне битися... Випила валер'янки, заспокоїлася.
А після цього почалися обстріли Щастя. Майже щодня обстрілювали. Жахливо згадувати.