Лариса зустріла війну в Києві разом з онуками - донька з чоловіком були за кордоном, і найперше про що думалося - як вберегти дітей. Зрештою їх вдалося відправити до мами, а вона сама залишилася в Києві. Лариса добре пам’ятає порожні полиці магазинів, страх і тривогу в кожному дні. Тоді здавалося, що все скоро скінчиться, зараз вона вже навчилася жити у війні. Тримає надія - на мир, спокій і повернення до нормального життя.