Життя у Слов’янську було неспокійним ще у 2014 році. Т оді я виїжджала в село до рідних. Потім все стихло, я жила, як і всі люди. Потім напали нелюди. Почались прильоти. Постійно було чутно вибухи в місті. Магазини та аптеки не працювали. Осколками посікло мій будинок. 

Я виїхала на машині з дітьми та онуками. Все покинули та вирушили в дорогу. Зараз я живу в Черкаській області. Мій будинок зруйнований. Зараз хочу тільки повернутися додому. Головне, щоб всі були живі та здорові.