Моя донечка — неймовірно різностороння та талановита дівчинка. Вона професійно займається спортивно-бальними танцями, відвідує школу мистецтв, де навчається художнього мистецтва та скульптурного ліплення. Окрім цього, вона захоплюється робототехнікою, вивчає англійську мову, а у вільний час створює персонажів у стилі Гача Лайф та публікує відео з ними у Тік Ток. Вона дуже мріє про Макбук, який потрібен їй для занять у школі, створення графічних малюнків та вивчення іноземних мов. Її надихає підтримка, вона засмучується через образи, але завжди готова продемонструвати свої танці.

Війна, на жаль, стала частиною життя моєї дитини. Вона була і на Луганщині, і на шляху евакуації, а нещодавно пережила влучання біля нашого будинку в Броварах. Ми, я і мої дві донечки, почали жити з нового листа, бо в нас нічого не залишилося. Зараз ми просто радіємо і цінуємо кожну мить, бо дуже любимо одне одного і цінуємо життя. Наша найбільша мрія — щоб закінчилася війна, наша люба Україна процвітала, а люди були щасливі.

Найстрашніші спогади моєї дитини — це час, коли бомбили і обстрілювали постійно, і ніде було сховатися. Після цього почався голод, бо не було що їсти (це було в Алчевську на Луганщині). Потім була тяжка евакуація. Нещодавно ми знову постраждали від обстрілу — влучання було біля нашого будинку в Броварах (про це навіть показували по телебаченню). Незважаючи ні на що, ми віримо у чудо і в Україну!