Війна мене застала в Лисичанську. Перший день війни був неочікуваним. Я побачив на вулицях блокпости. Вирішив залишатись вдома. Не було води, світла та газу. Я з дружиною сидів у підвалі. Аптеки і магазини були закритими. Воду набирав у джерелі, їжу готував на багатті. 

Я б не виїжджав з дому, але почали обстрілювати сусідні хати. З дружиною схопили речі, які потрапили під руку, та виїхали. Паспорти та гроші загубили. Зараз дружина робить новий паспорт у Дніпропетровській області, де ми зупинились.

Через стрес у мене почались проблеми з зором. Довелось робити операцію. 

Зв’язку з Лисичанськом у мене немає. Я б хотів повернутись додому. Не знаю, що робити далі. Чекаю тільки миру.