Мені 27 років. З сім’єю живемо в селі Орлівка біля Авдіївки, ми всі працювали на Авдіївському коксохімічному заводі. 

Коли почалася війна, ми ще проживали вдома. Десь ще два тижні у нас було більш-менш спокійно. 

Було десь чутно гул далеко, від Волновахи, але у нас було тихо. Ми спочатку залишались вдома. Пропав газ, потім світло. 

В середині березня було дуже гучно, почали обстрілювати село. Стало прилітати по сусіднім вулицям, і чоловік нас з дитиною вивіз. 

Ми були в Кам'янському, а потім переїхали в Донецьку область, у Мирноград, де і зараз перебуваємо. Це від нас недалеко, то з виїздом проблем не було.

Наше майбутнє абсолютно не визначено.