Світлана Олексіївна через бойові дії та локдауни не може зустрітися з сестрою. Коли почалися бомбардування, вона зі своєю родиною поїхала на два тижні до свекрухи, але потім довелося повернутися додому. Мешканці Станиці Луганської стикнулися з відсутністю світла, транспорт не ходив, магазини не працювали та з хлібом були проблеми, довго не виплачували зарплати та всі соціальні виплати. Жінка хоче забути цей кошмар на все життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: