До війни Людмила Олександрівна була активною жінкою, їздила на мотоциклі. Пережиті обстріли та стреси позначилися на здоров'ї, вона перестала ходити. Коли стріляли, люди з маленькими заплаканими дітьми сиділи в підвалах і молилися. Жінка впевнена, що їх врятував Господь.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: