Усе почалося з пиріжків і вареників. Надія Хвоя, бібліотекарка з Києва, яка понад 45 років працювала у бібліотеці імені Андрія Малишка, приєдналася до волонтерської спільноти у селі Водотиї. Її звичний ритм життя з книжками змінився на сільський побут і волонтерську діяльність. Але саме тут вона випадково натрапила на щось набагато глибше — на слід свого діда, якого у цих місцях пам’ятали, як вірянина. 

Коли Надія принесла до сільського музею власноруч зробленого дідуха, вона й не здогадувалася, що це стане початком дивовижного відкриття. Працівниця музею Марія Миколаївна показала їй старовинні ікони, намальовані на склі, знайдені у закинутій хаті під стріхою. Виявилося — це були ікони діда Надії – Микити Ільченка, якого в селі знали як «дячка». Він сховав ці реліквії у сусідській хаті, і вони пролежали там десятки років, аж поки їх не знайшли нові власники будинку.